ЗАОЩА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАОЩА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Зберігати невитраченим, складати, нагромаджувати внаслідок доцільного, дбайливого використання. Почав [Іван] заощаджувати гроші на пристойний костюм (Кол., Терен.., 1959, 116); Прийшли вони з Тосею до батьків просити благословення та дозволу на шлюб — нехай і не зараз, а згодом, коли Тося ще підросте, а Данило заощадить трохи від свого слюсарського заробітку (Смолич, Мир.., 1958, 34); // Давати можливість зберігати що-небудь, зменшувати витрати чогось. Пневматичні молотки.. ворушили напластування, заощаджуючи час рудокопа (Досв., Вибр., 1959, 307); В її голові складались різноманітні плани, як наскребти ще грошей.. Можна менше брати гасу — це щотижня заощадить дві копійки, на місяць — вісім… (Донч., III, 1956, 93); // Не робити чого-небудь зайвого. Солоха вміла заощаджувати рухи.., здавалося, кожний її крок уперед було заздалегідь вивірено й обмірковано (Донч., IV, 1957, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 237.