ЗАПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин.ч. до запаску́дити. [Єфрем:] А там хата далеко просторіша, але брудна вона, закоптіла та запаскуджена (Крон., IV, 1959, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 247.