ЗАПА́СТИ1 див. запада́ти.
ЗАПА́СТИ2, су́, се́ш, док., заст.
1. Пасучи, загубити. Ледачий пастух запасе вівцю (Сл. Гр.); — Ну, то як, дядьку, вертаєте? — Та про мене, — згодився Павло, узяв чоботи, ціпок і, скинувши шапку, довго стояв.., як чабан, що запас свою отару (Тют., Вир, 1964, 331).
2. Заробити, працюючи пастухом.
ЗАПАСТИ́ див. запаса́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 247.