ЗАПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запая́ти. Якщо налити ртуть у довгу скляну трубку, запаяну з одного кінця, і занурити відкритим кінцем в чашку з ртуттю, то з трубки виллється тільки частина ртуті (Фіз. геогр., 5, 1956, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 249.