Слово "запертий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́рти1. Двері були заперті на засув (Н.-Лев., II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Кач., II, 1958, 455); // у знач. прикм. Малі дитинята, такі, що ще не здужають ходити, лазять круг своєї запертої хати (Кв.-Осн., II, 1956, 172); Руками й ногами дряпа-лися [солдати], підпирались рушницями, падали, піднімались і знову лізли. Повільно, причаєно, з запертим віддихом (Ірчан, II, 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 251.