ЗАПИ́СУВАЧ, а, ч. Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін. Невтомний записувач фольклору, автор поважних теоретичних праць про характер і природу української народної мелодії, Лисенко перший своїми гармонізаціями.. подав самоцвіти нашого мелосу в золотій оправі тогочасної музичної мислі (Рильський, III, 1956, 351).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 256.