Слово "заплітати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех.

1. Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з’єднувати їх у косу. Дівчата чешуть коси і заплітають майстерно у дрібушки з дукачами (Л. Укр., І, 1951, 441); Дівчата заплели Онисі коси, поклали на голову стрічки, заквітчали всю голову квітками (Н.-Лев., III, 1956, 75); Насипав [старшина] вівса такого, як снилось. Сухого із дзвоном, з пилком із ниви, І Сірко подумав: війна скінчилась, І завтра наводчик заплете йому гриву! (Мал., Звенигора, 1959, 144).

2. Те саме, що впліта́ти. Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Шевч., II, 1953, 166); [Оксана:] Умиюся і кіснички заплету. Ті, що ти любиш, — блакитні (Мороз, П’єси, 1959, 19).

3. Плетучи, виготовляти що-небудь. — Добре! — каже дурень. — Заплітайте ж собі загони, а я собі заплету, і як увечері з поля приженуть скотину, то в чий загін піде, того вона й буде (Стор., І, 1957, 43); Дівчата почали заплітати вінки й пускати їх у Почайну, щоб запитати в долі, чи судилося їм мати пару, а якщо судилось, то з якої дороги (Скл., Святослав, 1959, 178); Дід там [у пасіці] заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно (Вовчок, І, 1955, 381); // Лагодити за допомогою плетіння. На коліні він на одному стояв коло тину і, дірку лозою тут заплітаючи, все це бачив (Тич., І, 1957, 247); Протоптані п’ятки і носочки в панчохах і носках, протерті рукава на ліктях.. та інші пошкоджені місця у в’язаних виробах можна заплітати крючком (В’язання.., 1957, 108).

4. Густо переплітаючись, вкривати що-небудь; обвивати. Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (Коцюб., II, 1955, 347); Образно. З самих Карпат котиться, гуде весняний шум і заплітає землю синіми стрічками струмків (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 222); * У порівн. Дощ струмить свою прозору сітку, ніби все заплів блискучий дріт (Забіла, Поезії, 1963, 62); // безос. В кущах.. все павутинням заплело (Забіла, У.. світ, 1960, 46).

5. тільки док. Почати плести. * Образно. Рідна пісня заплете розмову, У стареньких висушить сльозу (Мал., Серце.., 1959, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 264.