ЗАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Природний або штучний матеріал, який використовується як складова частина будівельних розчинів, бетонів і т. ін. Головним споживачем сажі є гумова промисловість, де сажа використовується як заповнювач, який надає гумі високої міцності та еластичності (Нафта.., 1957, 55); Використання цементу високих марок і застосування таких високоякісних заповнювачів, як щебінь, гравій і пісок, помітно збільшать міцність бетону (Ком. Укр., 2, 1963, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 270.