ЗА́ПОЛОЧ, і, ж. Кольорові бавовняні нитки для вишивання. Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (Коцюб., І, 1955, 70); Над вікнами висіли чисті рушники, вишиті червоною заполоччю (Панч, III, 1956, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 272.