ЗАПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.. ЗАПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. запра́вляться; док.
1. Заправляти (у 1 знач.) на собі що-небудь (перев. одяг). З-під куцої гімнастьорки в сержанта виглядала охвістям спідня сорочка.. — Не гнівайтесь, товаришу молодший лейтенант, на мою сорочку, — сказав сержант, заправляючись (Гончар, III,, 1959, 8).
2. жарт. Те саме, що ї́сти. — Ну от і заправився, — промовив водій, загортаючи в газету окраєць хліба і ковбасу (Кочура, Родина.., 1962, 76); Обідати Маковей відмовився. — Я недавно заправився, — повідомив він. — Обідав з розвідниками та з партизанами (Гончар, III, 1959, 333).
3. тільки недок. Пас. до заправля́ти1 1-4. Навколо талії в кілька разів обгортається широкий однотонний яскравий або в різнокольорову смугу вовняний пояс, кінці якого заправляються на боках і спускаються додолу на 20-30 см (Збірник укр. нар. танців, 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 276.