ЗАПРАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. час. мин. ч. до запрасува́ти. Колодяжний в цю мить ненавидів ретельного і чистенького Долгіна, починаючи від його добре виголених щік, кінчаючи твердо запрасованою складкою на штанах (Рибак, Час.., 1960, 448).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 276.