Слово "запроваджувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Уводити що-небудь нове; установлювати. — В Англії і по других краях давно вже такий спосіб запроваджували.. А називається така робота: іригація (Фр., II, 1950, 372); — Боротьба триває! Робітники самоправно запроваджують восьмигодинний робочий день, знову вибухають повстання у флоті, повстають цілі села, волості (Головко, II, 1957, 311); Купріян кумекав, що машини приносять більше користі, ніж живі руки, і не марнував часу та запроваджував у своєму господарстві цих машин якомога більше (Тют., Вир, 1964, 414); // Робити звичаєм. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (Кроп., І, 1958, 501); — Чому б нам не запровадити на класних зборах дуже корисний для нас огляд газет? (Донч., V, 1957, 393).

Запрова́джувати (запрова́дити) в життя́ (у пра́ктику, у виробни́цтво) — зді́йснювати.

2. тільки док., розм. Відправити кого-небудь кудись. — Я знаю, що якби мій позов добувся до рук станового, то він би запровадив мене туди, де козам роги правлять!.. (Мирний, IV, 1955, 384); —Та знаєш, що я можу зробити за образу представника влади? Я можу його до в’язниці запровадити (Шиян, Баланда, 1957, 170); // Направити, спрямувати. — Що це за диво! Куди ж це мене запровадив отой загадковий лист! (Н.-Лев., IV, 1956, 332); // Покласти. Я знищив решту чистих конвертів і паперу того гатунку, на якім писано листа, ..запровадивши їх в таке місце, звідки ніхто не міг їх добути (Досв., Вибр., 1959, 106).

3. тільки док., рідко. Повести куди-небудь; відвести. Я її стріла на пристані і запровадила до хати своєї (Л. Укр., V, 1956, 53); — Запровадь мене до дому Меж [між] мою родину (Рудан., Тв., 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 278.