ЗАПРОПОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запропонува́ти. Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (Довж., І, 1958, 14); Магдебурзький з’їзд прийняв першу частину запропонованої Розою Люксембург резолюції, в якій прямо вказується на масовий страйк, як засіб боротьби (Ленін, 16, 1949, 275); // запропоно́вано, безос. присудк. сл. По ходу речей має скластися либонь так, що ту посаду буде запропоновано Вам (Коцюб., III, 1956, 160); Піднявшись кількома східцями на площадку, Гузь ввійшов у передпокій, де йому було запропоновано зняти пальто (Бурл., М. Гонта, 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 280.