Слово "запрохати" - пояснення

ЗАПРОХА́ТИ¹ див. запро́хувати.

ЗАПРОХА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати прохати. Тут він мого кохання У мене запрохав; Я слухать не схотіла, А він.. —уб’ю!.. — сказав (Пісні та романси.., II, 1956, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 281.