ЗАПРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати пручатися. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив (Сл. Гр.); Коли стара почала роздягати її по-справжньому, вона раптом запручалася і затріпотіла в її руках впійманою ластівкою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 282.