ЗАПУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПУШИ́ТИ, пушу́, пу́шиш, док., перех. Вкривати чим-небудь легким і пухнатим. Іній запушив верби; біліли віти і сяли проти сонця (Вовчок, І, 1955, 118); За вікном готелю чарівниця-зима запушила все білим снігом (Хижняк, Тамара, 1959, 280)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.