ЗАПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. запізни́тися. Дома я міг на перший раз легко пояснити запізнення (Мик., Кадильниця, 1959, 15); На Ровень поїзд прибув у другій половині дня з великим запізненням (Чорн.. Визвол. земля, 1959, 83); Яресько згоряв від сорому. Він бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові (Гончар, Таврія.., 1957, 535); Дерева того року цвіли чомусь із помітним запізненням (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 259.