ЗАРИМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зариму́вати. Наш спільний обов’язок оберігати честь рідної поезії, її славу, здобуту не заримованими газетними штампами, а словом щирим і пристрасним, викресаним з глибини душі (Літ. газ., 12.1 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 684.