ЗАРИСО́ВКА, и, ж., рідко. Малюнок з натури; начерк, ескіз. У Феодосійській картинній галереї зберігається найповніша колекція його [І. К. Айвазовського] робіт — 389 картин та унікальних зарисовок (Довж., III, 1960, 82); // Невеликий нарис. — Пізнаєте? — показав він на фото і під ним зарисовку на п’ятдесят рядків (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 757); В роботі над історією фабрик і заводів були моменти піднесення і спаду. Поряд з визначними книгами, що збереглися в пам’яті народній, виходили і побіжні зарисовки (Літ. газ., 13.1 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 291.