ЗАРОЖЕВІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Те саме, що зарожеві́ти. Над горою зависла хмарина, що знизу зарожевілась, а потім уся спалахнула вогнем (Чорн., Визвол. земля, 1959, 50); Ліза зарожевілася, як рання черешня (Руд., Вітер.., 1958, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 295.