ЗА́РОСТІ, ів, мн. (одн. за́рість, рості, ж.). Кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи яку-небудь поверхню. Хома Хавцький.. терпляче вдивлявся в кущуваті зарості, що залягали ліворуч попід висотою (Гончар, III, 1959, 116); Люди найкраще знають багатоклітинні морські водорості. Вони часто утворюють гігантські підводні зарості (Наука.., З, 1961, 26); Хлопці, як вийшли в завулок, так і загубилися в заростях акації, гігантських будяків і дикої лози (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21); Уже не розглядав [Маркіян] краєвидів, ..не тримався прибережної стежки — навпростець проходив густу зарість ліщини по вигинах берега (Вол., Озеро.., 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 296.