ЗАРОЇ́ТИСЯ, ї́ться, док.
1. Почати роїтися, виділяти нові рої; // Почати літати роєм. Як тільки почне йому Лукія Назарівна про курорт, то він аж підскакує, руками відмахується від її слів, ніби перед ним зароїлися оси (Гончар, Тронка, 1963, 83).
2. перен. Заповнитися великою кількістю людей, що рухаються, метушаться і т. ін. В суботу по півдні зароїлося Дум’ячишине подвір’я від дівчат, і парубків, і свашок у святочних строях (Фр., VIII, 1952, 61); Світлиця зароїлась новими людьми, що насилу пробирались через купи уламків (Коцюб., II, 1955, 88); Уперше від довшого часу зароївся знову майдан біля капища Перуна (Он., Іду.., 1958, 321); // безос. В таборі зароїлося від людей, мов від бджіл у вулику, коли їх підкурити (Мак., Вибр., 1956, 473); // З’явитися у великій кількості. Якісь нові образи, нові прагнення зароїлися в його душі (Гр., II, 1963, 111); Мурий розбурхав в його уяві давні картини, й спогади зароїлися невгамовною зграєю (Сміл., Зустрічі, 1936, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 295.