ЗАРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Убити себе сокирою, шаблею і т. ін. Один чорт показував йому [Кайдашеві] на сокиру під лавою й шепотів: — Візьми сокиру та зарубайся! (Н.-Лев., II, 1956, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 297.