ЗАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ря́дишся, док.
1. Одержувати заряд, стати зарядженим (про вогнепальну зброю). Крізь суцільне стугоніння чути, як.. б’ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, без людей, автоматично розряджаючись і знову автоматично заряджаючись з невичерпних льохів (Гончар, III, 1959, 365).
2. розм. Робити запас чого-небудь. Поки зарядились пальним, навантажили боєприпаси, стало зовсім видно (Збан., Т. Шашло, 1949, 4).
3. вульг. Пити горілку, вино. [Дудка (подає пляшку гармоністові):] На, Дончук! Заряджайся! (Мам., Тв., 1962, 324); Він приклав шийку до губ, закинув назад голову. Рідина глухо забулькала у нього в горлянці. — Ух! —зарядився, — промовив він (Мик., II, 1957, 333).
4. фіз. Набувати електричного заряду.
5. перен., розм. Набувати запасу енергії, бадьорості і т. ін. У неї стільки енергії, стільки сили, такий темперамент, що біля неї, здається, і сам заряджаєшся, мов акумулятор (Томч., Готель.., 1960, 309); Сьогодні на роботі, тут, в цеху, він був холодний, як лезо шаблі, і персонал ніби заряджався його енергією, його тверезістю й свідомістю (Ле, Міжгір’я, 1953, 455).
6. тільки недок. Пас. до заряджа́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 299.