Слово "заселяти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЕЛИ́ТИ, селю, селиш, док., перех.

1. Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. Французькі поселенці заселяли Канаду і область р. Міссісіпі (Нова іст., 1956, 30); // Займати приміщення під житло. Вчора лиш відновлену квартиру Заселила вся моя сім’я (Воронько, Драгі.., 1959, 27); // Займати якусь ділянку, певний простір для життя, росту (про тварин, рослин і т. ін.). Якщо воду для наповнення акваріума беруть з водопроводу, то треба дати їй постояти 1-2 доби і не заселювати тваринами (Визначник земноводних.., 1955, 139); Осика часто заселяє вирубки і згарища (Колг. Укр., 10, 1958, 38); Коли наставала пора купатися, — степ був сухий і розпечений, кам’янистий берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя (Ю. Янов., II, 1954, 155).

2. Проживати де-небудь; насолювати якусь територію. Характеризував [Ясько] заробітки жебраків.. і різних категорій того дрібного зарібного люду, що заселював промислову частину Дрогобича (Фр., IV, 1950, 208); Це [робота в комісії] дало мені можливість добре пізнати край, а також звичаї й мову тих народів, які заселяють його (Коцюб., III, 1956, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 304.