ЗАСКА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заска́кувати 1-3, 5. До нього [графа] тиснулись [гості], але вживаючи тисячних, стратегічних фортелів, щоб приховати це тиснення та заскакування (Фр., VI, 1951, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 311.