ЗАСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Злегка прикривати повікою, повіками (око, очі), трохи примружувати. Хлопці в новеньких козирках низками проходять мимо їх, димлять цигарками, заскалюють око (Вас., І, 1959, 375); Мічугін підвівся, встав з-за столу і, заскаливши проти світла око, дивиться на кремезну Василеву постать (Кос., Новели, 1962, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 311.