ЗАСКЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.
1. Вставити скло (у вікно, раму). Він полагодив двері, засклив вікно (Гр., Без хліба, 1958, 153); Ілончин батько давно вже засклив вибиті вікна (Гончар, І, 1954, 457).
2. перен. Покрити, затягти тонким шаром, зробити схожим на скло (про лід). Березневий світанок приморозив пісок і тоненько засклив калюжі талої води (Перв., Материн.. хліб, 1960, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 312.