ЗАСКОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСКОРО́ДИТИ, джу, диш, док., перех., с. г. Бороною, граблями обробляти землю, яку-небудь ділянку. —Ану, панотче, ходи лишень сюди та заскородь мені грядки, — крикнула вона (Н.-Лев., III, 1956, 107); Тракторист по чорнім пару Засіва пшеницю яру… Він засіяв, заскородив, — Хай ростуть пуди рясні (Нех., Ми живемо.., 1960, 57); * Образно. Не забути нам отих походів, Як солдат на захід повертав. Чобітьми своїми заскородив Він кордони багатьох держав (Мас., Поезії, 1950, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 312.