ЗАСЛУ́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заслу́хати. Відтоді, як великий Ленін у 1922 році поставив вимогу, щоб була заслухана в Раднаркомі доповідь про діяльність Мічуріна, карта розповсюдження мічурінських рослин зазнала великих змін (Довж., І, 1958, 489).
2. у знач. прикм., розм. Який заслухався кого-, чого-небудь, їх серця були переповнені радістю життя, вражливі на поезію буйних нив, їх душі заслухані в мову ланів збіжжя (Круш., Буденний хліб.., 1960, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 316.