ЗАСМА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Готувати їжу смаженням. Бекас — це один з тих небагатьох сортів дичини, яку засмажують разом з.. потрухами (Вишня, II, 1956, 133); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі (Коцюб., І, 1955, 199); Мати.. купила сьогодні дзеркальних коропів і засмажила їх у сметані (Донч., V, 1957, 441).
2. Додавати до страви засмажку. Катерина вже була обміркувала, що їй на півроку вистачить сала засмажувати борщ (Чорн., Визвол. земля, 1959,196); [Явдоха:] Доволі одної, мамо! Кури ситі, та ще салом гарно засмажимо, то й буде такий борщ, якого вони [брати] нігде не їли! (К.-Карий, III, 1961, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 317.