ЗАСМО́КТУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до засмо́ктувати 1, 2. Величезні кам’яні брили, стовбури почорнілих дерев, коріння, хмиз. Усе це з шаленою швидкістю засмоктується разом з пульпою і закупорює труби (Веч. Київ, 15.VIII 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 319.