Слово "заспівувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.

1. Починати співати (про людей). Приємний голос заспівує «Ой Дніпро, Дніпро…» (Баш, П’єси, 1958, 89); Отакий-то Перебендя, Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне (Шевч., І, 1963, 54); Що це? Дід раптом заспівав, відійшовши од мене, злившися з темрявою (Ю. Янов., 1,1954, 73); // тільки док. Заговорити співучим голосом. Хаєцькйй.., збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському: — Ой канате, канате, рідний наш брате! Ніде ми тебе не кинемо, скрізь понесемо з собою! (Гончар, III, 1959, 102); // тільки док., перен. Пройнятися почуттям радісного хвилювання, захоплення. Завтра знов сонце загляне в віконце, І збуджене серце моє заспіва (Л. Укр., І, 1951, 157).

◊ Що (яко́ї, не тіє́ї і т. ін.) заспіва́ти — що сказати, як повестися за певних обставин. Що ж тепер заспівають Яків, Настя, коли до їх дійде про се чутка? (Мирний, IV, 1955, 64); — От побачу, якої ти заспіваєш, коли опинишся у нас в штаті (Рибак, Час.., 1960, 428); — Діждешся, Саво, і ти своєї слави… Прийдуть наші, і тоді ти не тієї заспіваєш! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 266).

2. Починати кукурікати, щебетати і т. ін. (про птахів). Починають заспівувать півні, і нічна тиша зразу озивається гомоном (Вас., III, 1960, 148); Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом, заспівав над нивою жайворонок (Коцюб., І, 1955, 112); Знов сади зацвітуть, заспівають в садах солов’ї (Сос., II, 1958, 218).

3. перен. Починати мелодійно звучати (про музичні інструменти). За рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Кучер, Чорноморці, 1956, 46); Заспівала скрипка. Тихо, несміло відгукнувся баян (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 147); // Починати видавати однотонні, протяжні звуки (про різні предмети). Скрипнули двері, відчиняючись навстіж, заспівали на все подвір’я (Гончар, III, 1959, 319); В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176).

4. тільки док. Виконати, проспівати пісню. [Одарка:] А яку я пісеньку склала про свою журбу!.. Нехай колись тобі заспіваю (Кроп., І, 1958, 61); — Як умру, то поховайте мене коло Пушкіна.. Заспівайте над могилою «Заповіт» Шевченка (Довж., І, 1958, 209).

5. тільки недок. Виконувати заспів (у 2 знач.). Рибалки взяли весла. Зоря заспівує, Мороз і Крим підтягують (Корн., II, 1955, 216); Заспівував Брат, і єднались в приспіві.. Гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Перв., II, 1958, 396).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 324.