Слово "застарівати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАСТАРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСТАРІ́ТИ, ста́рі́ю, ста́рі́єш, док.

1. Ставати старим; старіти. Марксисти-ленінці розглядають комунізм як організм, що безперервно розвивається, в якому поступово щось застарівав і щось утверджується (Ком. Укр., 8, 1965, 38); Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали… Та надто рано застарів (Воскр., Подивись… 1962, 14); Великий аркуш фанери на стовпі [оголошень] чомусь не мінявся і вже досить таки застарів (Коз., Гарячі руки, 1960, 45).

2. тільки 3 ос. Виходити з ужитку, з моди; не відповідати сучасним вимогам. Мрію я про той близький час, коли щезне різниця між селом та містом, коли всі висоти культури будуть і в селянина напохваті. Селянин! Навіть саме слово це застарів (Ю. Янов., І, 1958, 429).

3. Укорінятися, стаючи невиліковним; задавнюватися (про хворобу). — А ти хіба ж так і не вирізав, —спитав Цюпенко, — отого свого клятого апендициту? — Ні.. Хірург каже, що рисковано, дуже, бач, застарів (Рудь, Гомін.., 1959, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 328.