ЗАСТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ЗАСТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Засоромитися. Ставши начальником, він раптом.. мовби застидався тих широких прав, які були йому надані (Гончар, III, 1959, 310); Ми повертаємо чорнявого Василя, що трохи аж застидався, на всі боки: кептарик на ньому такий чудовий! (Мас., Під небом.., 1961, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 330.