ЗАСТО́ПОРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засто́порити. Вночі, скрадаючись, мов пірати, набравши розгін, пройшли [судна] Керченську протоку при застопорених машинах, щоб не викликати підозри в червоних застав з таманського берега (Гончар, II, 1959, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 332.