ЗА́СТУП, а, ч. Звужена донизу залізна лопата для земляних робіт. Та взяв якось [Максим] Заступ і лопату, Та й пішов собі у поле Криницю копати (Шевч., II, 1963, 275); Петро корчує пень. Уже чуприна мокра. То заступом, то сокирою. Тільки тріски летять (Головко, І, 1957, 448).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 336.