ЗАСУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Засумувати. — Літом одного тихого та гарного дня якось у мене було так тихо на серці.. Тоді я чогось була засуміла (Барв., Опов.., 1902, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 339.