ЗАСУ́ШЛИВИЙ, а, е.
1. Який супроводжується засухою. Вулиці в’юнилися і повільно збігали вниз, до невеличкої річки, яка з кожним роком мілішала, а в засушливе літо й зовсім пересихала (Руд., Остання шабля, 1959, 127).
2. В якому найчастіше буває засуха. В сухі, засушливі краї канал з Дніпра прориють, — рясні сади, лани, гаї колишній степ укриють (Забіла, Промені, 1951, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 340.