ЗАСІДЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикріпити сідло на спину коневі. Три брати.. засідлали коней, поїхали слідом Анта (Скл., вятослав, 1959, 16); — Я звелю засідлати Ластівку. Конина смирна, якраз для такого кіннотника, як ти (Тют., Вир, 1960, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 309.