ЗАСІ́Л, со́лу, ч., спец.
1. Те саме, що засо́лювання. Одна [риба] йшла на засіл, інша — на закурювання (Тулуб, Людолови, I, 1957, 242).
2. Спосіб, якість посолу. На столі.. риба домашнього, так званого, печорського засолу (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 310.