ЗА́ТИСК, у, ч.
1. Дія за знач. затиска́ти. Почуття (збентеження) ясно читалися.. у майже конвульсивному затиску руки, яка тримала чемоданчик (Собко, Срібний корабель, 1961, 52); Багаторазовий затиск виробів за допомогою гідропласта знаходить застосування при конструюванні пристроїв — рамок для плоскошліфувальних робіт (Технол. різального інстр., 1959, 56)
За́тиск кри́тики — позбавлення кого-небудь можливості критикувати. Член партії повинен.. давати рішучу відсіч усяким спробам затиску критики (Статут КПРС, 1961, 6).
2. Пристрій для затискання чого-небудь. Його маленька постать раптом випростувалася, як звільнена із затиску пружина (Епік, Тв., 1958, 35); // перен. Те, що стискає, позбавляючи можливості вільно рухатися, пересуватися. Крижані затиски, що в них сидів пароплав, розступилися широкою щілиною (Трубл. І, 1955, 492).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 348.