ЗА́ТКАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затка́ти1. На Марині плахта — аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (Коч., II, 1956, 360); Усі молодиці та дівчата були понапинані, білими.. обрусами, а бідніші просто рушниками з кінцями, густо затканими червоними смужками (Н.-Лев., II, 1956, 402); Він показав рукою на протилежний берег, затканий суцільною зеленню (Хижняк, Килимок, 1961, 49).
ЗА́ТКАНИЙ2, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до затка́ти2. Громський.. підсів вище, на верхній мішок, затканий в однім місці солом’яним віхтем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 344); Роздратований мош-Костаки поспішно висмикнув затканий ззаду за поясом кисет з тютюном (Коцюб., І, 1955, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 353.