ЗАТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, ує́ш, док. Почати товаришувати, стати товаришами, друзями; здружитися, подружитися. [Микола:] І який же я радий, що ти зостанешся у селі! Знов затоваришуєм (К.-Карий, І, 1960, 362); Затоваришували вони з галичанином відразу, з першої зустрічі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 354.