Слово "заторочити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

1. неперех. Почати торочити. Уже й дев’ятнадцятий настиг… ходжу дівкою! Люди заторочили: «Чого се, чого?» (Барв., Опов.., 1902, 89); // перех. Почати повторювати одне й те саме, перев. нісенітницю. Попугаї заторочать приказки бог зна які (Л. Укр., І, 1951, 274).

2. неперех., рідко. Замжичити (про дощ). Зранку заторочив безперестанний дощ (Смолич, II, 1958, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 357.