ЗАТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТРУСИ́ТИ, трушу́, тру́сиш, док., перех. Розкидаючи, розсипаючи що-небудь, покривати якусь поверхню. Смоливус.. встигав викачувати воду і в штреках затрушувати дощаний настил… (Чорн., Красиві люди, 1961, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 362.