Слово "затулятися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАТУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і розм. ЗАТУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, док.

1. Закриваючись, загороджуючись чим-небудь, ставати невидним повністю або частково. * Образно. Німа і мовчазна [тюрма], ..не видно було, щоб і сонце на неї світило; від гомону затулялася високою огорожею,— товстою кам’яною стіною (Мирний, І, 1954, 319).

2. Притискаючи що-небудь до чогось, виставляючи щось перед собою, заслонятися. Дістав [старшина] коробочку із сірниками і, щільно затуляючись долонями, став закурювати (Вас., І, 1959, 127); Дубове гілля шмагало в груди, і він затулявся від нього, виставляючи перед себе лікті (Кучер, Чорноморці, 1956, 379); Я затулююсь рукою й дзвоню до фільмотеки (Ю. Янов., II, 1958, 10); Грек, затулившись плащем, утікає геть з цирку (Л. Укр., II, 1951, 542); Всю дорогу ішла [Ганна], затулившись хусткою по самі очі (Гончар, Таврія, 1952, 27).

3. розм., рідко. Складатися, стулятися, закриватися (про що-небудь розгорнуте, розкрите); // Заплющуватися, закриватися повіками (про очі). Оце око злипається, а оце, хоч плюй, не затуляється… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 5).

4. перен. Приховувати свої дії, наміри. [Олеся:] Найкращий спосіб від усього — затулятися богом. Попрохав старець шматок хліба: «Бог дасть!» (Кроп., II, 1958, 296); — Тобі видали червону книжечку не для того, щоб ти нею затулявся, а щоб працював разом із нами так, щоб шкіра на руках лопалася (Тют., Вир, 1964, 77).

5. тільки недок. Пас. до затуля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 364.