ЗАТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Почати турбуватися, тривожитися, непокоїтися. Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій [кріпацькій] статі усе страха, усього боїться (Вовчок, VI, 1956, 325); Вітя сидить нерухомо, як і раніш, схлипує. Затурбувалися: — Чого це він? (Вас., II, 1959, 178); — Не раджу йти туди,— затурбувався Професор,— не раджу ніяк — ніч (Ю. Янов., II, 1958, 123).
2. рідко. Заклопотатися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 366.