ЗАХВО́РЮВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. захво́рювати. Помідори потребують високої вологості грунту.. Недостатнє зволоження викликає затримку росту плодів та захворювання їх верхівковою гниллю (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 56).
2. Порушення нормальної життєдіяльності організму; хвороба, недуга. Існує ряд причин, які скорочують людське життя. Однією з них донедавна були інфекційні захворювання (Наука.., 7, 1958, 23); Шуру викликали то в одну, то в іншу роту: «Прийдіть, занедужав такий-то…». Вона терпляче блукала по всіх підрозділах, не виявляючи ніяких серйозних захворювань (Гончар, III, 1959, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 377.