Слово "захльостувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАХЛЬО́СТУВАТИ1, ую, уєш, недок., ЗАХЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Заливати, затоплювати, засипати чим-небудь, рвучко рухаючись. Блиснув промінь прожектора на сторожовому катері, але й промінь, здається, захлеснули розлючені хвилі (Донч., II, 1956, 473); Двері гуртожитку були відкриті. Вітер захльостував їх снігом (Рибак, Час.., 1960, 286).

2. тільки 3 ос., перен. Підкоряти когось, щось, оволодівати ким-, чим-небудь. От-от вирвуться на волю незконтрольовані почуття, затоплять, захлеснуть собою світ (Ле, Міжгір’я, 1953, 53); // безос. Я почуваю, що мене затягає в болото міщанського життя, захльостує дрібнобуржуазною стихією (Еллан, II, 1958, 18).

ЗАХЛЬО́СТУВАТИ2, ую, уєш, недок., ЗАХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. Забивати хлистом, батогом, різкою і т. ін.; засікати.

2. тільки, док., неперех., перен. Почати хльостати, видавати різкі звуки, що нагадують свист. З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (Кучер, Чорноморці, 1956, 377).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 383 - 384.